«Щедрик» – найвідоміша щедрівка світу: що її пов’язує з Хмельниччиною
Текстове джерело «Щедрика» музикознавці пов'язують з дохристиянською добою.
«Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…» - здавалося б, немає серед нас такого, хто б не чув цієї щедрівки. Народжена ще в дохристиянські часи, саме завдяки українському композиторові Миколі Леонтовичу вона стала відомою на увесь світ. Їй судилося стати справжнім символом Різдва, мати безліч переспівів та варіантів виконання, стати саундтреком до популярних голівудських фільмів та звучати в кращих концертних залах світу.
Текстове джерело «Щедрика» музикознавці, звісно ж, пов'язують з дохристиянською добою, коли новий рік починався рано навесні з поверненням ластівок з теплих країв. Вже пізніше, з приходом християнства, звичай щедрувати «пристосували» до циклу різдвяних свят.
За однією з версій дослідників творчості Леонтовича, саме у нас на Хмельниччині він міг записати «Щедрика». Про це, а також про інші факти пов’язують «Щедрика» та Миколу Леонтовича з Хмельниччиною - у нашій добірці.
Микола Леонтович навчався в Кам’янці-Подільському
Автор легендарного «Щедрика» Микола Леонтович з 1892 по 1899 рік навчався у Кам’янці-Подільській духовній семінарії, де вивчав теорію музики та хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти народні мелодії, рік керував студентським хором.
Микола Леонтович з родиною. Фото: vinnytsia-museum.in.ua
За однією з версій «Щедрика» Леонтович почув на… Ізяславщині
Існує чимало припущень музикознавців, де саме Микола Леонтович міг почути вперше щедрівку і записати її. Одна з них - не деінде, а на Хмельниччині. В невеличкому селі на Заславщині – Підлісцях, звідки родом його дружина Клавдія Жовткевич.
У самісінькому центрі села і досі височить столітня церква. Саме тут у храмі в Підлісцях відбулося і таїнство вінчання Миколи Леонтовича та Клавдії Жовткевич. Адже за давнім звичаєм, звідки дружина – там і вінчаються.
Більше сотні років тому у цій хатині, ймовірно, мешкала дружина Миколи Леонтовича - Клавдія. Фото: автора
Звісно щедрівка, яка згодом стала легендарним «Щедриком», могла звучати в різних регіонах України. І за однією з версій дослідників творчості Леонтовича, записав він її саме у Підлісцях. Хоча більшість схиляються до версії, що щедрівку композитор почув на Вінниччині - звідки родом і де вчителював.
«Нині однозначно стверджувати, яка саме з версій щедрівки його мотивувала, не можна. Однак, зважаючи на те, що цикл своїх обробок він формував у той період, коли спілкувався з Клавдією Жовткевич ще до одруження та часто навідувався до Підлісців, то цілком можливо, що це була саме щедрівка з цього села», - розповідає Володимир Федотов, голова громадської організації «Товариство культурної спадщини «Заслав’є».
Капела, яка зробила популярною на увесь «Щедрика», вирушила в турне з Кам’янця-Подільського
Перше хорове виконання «Щедрика» відбулося 1916 року. Тоді цю пісню представив студентський хор університету Святого Володимира. Саме він під керівництвом Олександра Кошиця 25 грудня 1916 року в Києві вперше публічно виконав «Щедрика» на великій сцені.
А вже навесні 1919 року відбулася європейська прем'єра «Щедрика» Леонтовича. Саме тоді Симон Петлюра зініціював дипломатичну культурну місію для просування України на Захід. 24 січня 1919 року Рада Народних Міністрів УHP ухвалила Закон про заснування Української Республіканської Капели з бюджетом у понад один мільйон карбованців і такою ж сумою франків на подорож Європою.
Саме завдяки капеллі Олександра Кошиця «Щедрик» став візитівкою України, а мелодія визнана серед найкращих різдвяних мелодій. Фото: kam-pod.gov.ua
Культурну політику Петлюра обрав як головний важіль у завоюванні Україною свого голосу на Заході. Капела викликала міжнародний резонанс і забезпечила політичну впізнаваність УHP. Саме через Капелу та хор Олександра Кошиця «Щедрик» став візитівкою України, а мелодія була визнана однією з найкращих різдвяних мелодій.
Відомо, що Кам’янець-Подільський має пряме відношення до цих подій, адже після евакуації, з 14 лютого по 24 березня 1919-го хор перебував у місті над Смотричем. Тут було набрано більшість хористів, проходили репетиції, навчання французької мови, проведено значну роботу з підготовки турне.
