четвер, 30 грудня 2021 р.

Підсумки і тренди 2021 року в освіті

 

Підсумки і тренди 2021 року в освіті

2021 рік запам'ятається освітянам кількома подіями, які можна виділити з-поміж інших. Водночас, незважаючи на кількість інформаційних приводів, тісно пов'язаних з освітою, насправді значущих подій, які матимуть стратегічний вплив на суспільні відносини в майбутньому, можна назвати небагато.

Передусім це пов'язано з тим, що Міністерство освіти і науки та освітні інституції, які входять до сфери його впливу, часто перебували в тіні ініціатив, що генерувалися зовні. Значною мірою на заходи в освітній сфері впливали рішення Офісу Президента, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства фінансів, Міністерства цифрової трансформації тощо.

Традиційні центри ухвалення рішень в освітній сфері скоріше концентрували власну увагу на виконанні стратегій, що були визначені в попередні роки. З огляду на це, говорити про позитивні чи негативні наслідки поки зарано. Тенденційність в освіті завжди вважалася хорошим тоном… 

Окрім того, особливістю 2021 року стало зменшення тиску на владні інституції з боку громадських організацій, що зазвичай впливали на якість ухвалених рішень. Вплив лідерів суспільної думки на перебіг освітніх процесів майже нівельовано. 

Відчувається, що публічне освітянське середовище вихолощене й невідкладно потребує нових облич, які здатні генерувати сучасний тренд і візію, якісно комунікувати, виходячи за межі ілюзорної зони комфорту в соціальних мережах і взаємодіючи не лише з колом своїх палких прихильників, а й поза ним.

До речі, ідеї та думки сучасників, які опанують цей тренд, матимуть значний вплив на формування сенсів освітньої політики під час майбутнього політичного процесу. Відповідно, нові гравці мають усі шанси зайняти крісла у владних освітянських кабінетах навіть перед парламентськими виборами й гарантовано – після них. Наразі ця нива нескінченно порожня…

Перелік головних подій року не суголосний із традиційними щорічними заходами на кшталт проведення ЗНО, вступної кампанії, організації дистанційного навчання в умовах карантину тощо, оскільки ці процеси відбулися за планом і відповідальні за них загалом упоралися зі своїми завданнями.

Водночас ініціативи, що виникали всередині певних освітніх інституцій, поки що передчасно називати подіями, які мали вплив на освітню галузь і суспільство. Тож варто констатувати необхідність співпраці всіх небайдужих.

Отже, зупинимося на подіях, що мали реальний вплив на освіту країни та зможуть вплинути на систему в майбутньому.

1. Вакцинація педагогічних працівників

Одна з головних подій для освітян опосередковано торкалася освіти, проте прямо зачіпала інтереси всіх працівників галузі.

Вакцинація – тема, що не залишила байдужим нікого, отримавши палких прихильників і завзятих опонентів.

Із середини літа всі охочі мали можливість обрати бажану для себе вакцину та пройти повний курс вакцинації.

З наближенням навчального року в Міністерстві охорони здоров'я оголосили про намір спонукати до вакцинації максимальну кількість освітян. Водночас станом на початок жовтня 107 тисяч працівників шкіл (17% від загальної кількості таких працівників) не мали жодного щеплення проти COVID-19.

Саме тому МОЗ включило освітян до переліку працівників, які підлягають обов'язковому профілактичному щепленню. Пізніше ця практика була поширена на інші категорії працівників бюджетної сфери.

Упродовж листопада-грудня за рішенням адміністрацій закладів освіти в Україні було відсторонено від роботи кілька тисяч працівників освіти. Деякі з них оскаржували рішення у суді, вимагаючи компенсацій і поновлення на роботі.

2. Ноутбук кожному вчителю і цифровізація освіти

В Україні стартував національний проєкт «Ноутбук кожному вчителю», що реалізується Міністерством освіти і науки та Міністерством цифрової трансформації.

Метою амбітного проєкту, який є частиною процесу цифровізації освітньої сфери, є забезпечення кожного українського вчителя власним комп’ютером.

У 2021 році нові ноутбуки отримали понад 61 тисяча вчителів. Середня вартість одного ноутбука – 17 900 грн. Контроль за використанням коштів та ціною закупівель можна здійснювати за допомогою дашборду, що оприлюднений Міністерством цифрової трансформації.

Планується, що до 2023 року новим ноутбуком буде забезпечений кожен український вчитель.

Також у рамках цифровізації освіти 977 сільських закладів освіти було підключено до широкосмугового інтернету. Продовжено підключення шкіл до державного електронного журналу, розпочав роботу Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту – центральна система для шкіл, дитсадків, профтехів і позашкілля.

3. Пілотування переходу НУШ у базову школу

Міністерство освіти затвердило Типову освітню програму для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти й рекомендувало модельні навчальні програми, що засвідчило тяглість процесу запровадження Нової української школи у сфері загальної середньої освіти. Окрім того, розпочато пілотування матеріалів для 5 класів НУШ.

Наразі школи мають затвердити власні освітні програми на основі Типової освітньої програми. На практиці це маніфестує певну академічну свободу вчителя, який має змогу створити власну навчальну програму на основі модельної навчальної програми МОН.

Безперечною новацією є запровадження, окрім навчальних предметів, інтегрованих курсів. Якщо досі практикувалися інтегровані курси в межах галузі (уроки природознавства, літератури нацменшин і зарубіжної літератури тощо), то відтепер існуватимуть і галузеві інтегровані курси (наприклад, мовно-літературний, що об’єднуватиме українську мову, українську літературу та зарубіжну літературу), і міжгалузеві («Робототехніка», «STEM-освіта», «Драматургія і театр» тощо).

4. Реформа шкільного харчування

За ініціативи Олени Зеленської в Україні розпочалася реформа шкільного харчування. Метою реформи є розбудова системи здорового харчування, формування культури харчування та правильних харчових звичок у школярів. 

Для шкіл розроблено нові норми та порядок організації харчування учнів, що враховують міжнародний досвід і рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо принципів здорового харчування, а також фізіологічні потреби дітей в основних поживних речовинах та енергії.

У межах спеціальної субвенції на модернізацію шкільних харчоблоків у 2021 році було виділено 242 млн грн і модернізовано 1298 харчоблоків.

Варто зазначити, що державний бюджет наступного року передбачає нову цільову субвенцію на модернізацію харчоблоків, збільшену в кілька разів – до 1,5 млрд грн.

5. Заробітні плати освітян

Заробітна плата працівників освітньої сфери традиційно була однією з найбільш обговорюваних тем року.

За даними Кабінету Міністрів, середня зарплата в Україні впродовж року зросла на 19% і вперше в історії незалежності дорівнює еквіваленту 550 доларів.

Зарплати українських вчителів у 2021 році зросли більш ніж на 25% – з 1 січня на 20% та з 1 грудня на 8,4%.

Водночас рівень середньої заробітної плати штатних працівників в освітній сфері все ще є нижчим за середній рівень зарплат в економіці на 12–14%.

У 2022 році передбачено зростання зарплат учителів на 8%.

Істотне підвищення заробітних плат в освітній сфері заплановане на 2023 рік.

6. Розвиток професійної освіти

Цього року в Україні було створено 63 нових навчально-практичних центри, розроблено 30 освітніх стандартів і залучено десятки бізнесових і міжнародних партнерів.

Також триває впровадження дуальної форми здобуття професійної освіти, за якою наразі працюють 240 закладів освіти і майже 1400 підприємств та організацій.

Окрім того, Кабінетом Міністрів затверджена концепція Державної цільової соціальної програми розвитку професійної освіти, яка передбачає реалізацію реформи децентралізації, осучаснення змісту та якості освіти, розвиток партнерства, а також популяризацію професійної освіти.

Україна отримає 58 млн євро від Європейського інвестиційного банку, які заклади професійної освіти зможуть використати на розбудову інноваційних осередків, що стануть платформою для взаємодії між закладами, бізнесом, владою та громадянами.

У межах проєкту буде створено 9 центрів професійної досконалості, у яких планується запровадити нові професії й розширити перелік освітніх послуг, зокрема для дорослого населення.

7. Отримання державного замовлення приватними вишами

Уперше в Україні студенти отримали право здобувати освіту в приватних закладах вищої освіти за кошти державного бюджету.

За результатами вступної кампанії бюджетні кошти на навчання студентів отримали 5 приватних вишів.

У Міністерстві освіти наголошують на намірі продовжити застосовувати в майбутньому механізм розподілу державного замовлення, за яким бюджетні місця отримуватимуть найкращі вступники.

Попри експериментальний характер механізму розподілу бюджетних коштів за принципом «гроші йдуть за найкращими вступниками» і те, що освіту в приватних вишах здобувають лише 43 студенти, застосування такого принципу в майбутньому може суттєво вплинути на конкурентне середовище в частині боротьби за студента й посилити мотивацію університетів до надання якісних освітніх послуг.

8. Премія Global Teacher Prize Ukraine для вчителів-агентів змін

Усе помітнішою в освітянському та батьківському середовищі стає започаткована 2017 року національна премія для вчителів Global Teacher Prize Ukraine.

Нагорода, заснована Громадською спілкою «Освіторія», покликана відзначити досягнення педагогів не лише щодо своїх учнів, а й щодо суспільства, а також підкреслити важливість учителів в Україні. 

Варто наголосити, що на тлі традиційної практики вчительських конкурсів і учнівських олімпіад, ознакою яких часто є «добровільно-примусовий» характер участі й низька мотивація учасників, Global Teacher Prize Ukraine є яскравим конкурсом, за перебігом якого слідкують як за непересічною медійною подією. Так, велика кількість учасників долучилася до народного голосування, за результатами якого переможцем став учитель Рішельєвського ліцею Одеси Павло Віктор. За нього проголосували понад 232 тисячі українців.

А найкращим педагогом-новатором України 2021 року за версією Global Teacher Prize Ukraine став учитель української мови і літератури Артур Пройдаков, який виріс на Луганщині, а зараз працює в Києві. 

неділя, 19 грудня 2021 р.

Легенда про Святого Миколая








 ЛЕГЕНДА ПРО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, мама померла рано, за нею тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Жили вони в глиняних хатках, спати вкладалися без вечері. Миколай їх жалів, але не знав, як їм допомогти.
Був у Миколи старий вчитель. Одного разу вони читали святе Письмо: «Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця..."
- Як це розуміти? - спитав учителя замислений Микола.
- Коли робиш добро, то не треба про це говорити, голосно розповідати іншому. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.
Стояла глибока осінь. Микола знав, що багато діток в його околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, у Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.
Ввечері Микола тихо, щоб слуги не бачили, підкрався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук. У своїй скрині відшукав пару нових шкарпеток та нові постільці. Коли всі в домі спали, Микола тихесенько, як мишка, вислизнув з ліжка. Пробрався до порога Олександрової хати, поклав там торбинку та й побіг назад.
Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими подарунками. Але хто це міг зробити і кому дякувати?
З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який допомагає їм. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола. Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати.
Одного разу, коли Микола тільки-но склав торбинку та вийшов зі свого подвір'я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо, хто піклується про бідних.
Минули роки. Микола, вивчився, став священником. Усе своє майно роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому сили творити ще більше і більше добра. Він лікував хворих, допомагав в'язням.
А коли він помер і постав перед Богом, Бог промовив до нього: «Багато, Миколо, ти зробив добра за своє життя. За це я виконаю будь-яке твоє бажання. Чого ти хочеш?»
Миколай не довго думав і відповів: «Дай мені, Боже, бодай один раз на рік сходити на землю та обдаровувати діточок»
Відтоді кожного року у ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить з небес на землю і робить кожному з нас такі несподівані, але приємні подарунки.

четвер, 16 грудня 2021 р.

 16 грудня 2021 року до Клубівського ліцею завітав інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Шепетівського РУП ГУ УНП в Хмельницькій області Риголь Ілля Анатолійович.

Інспектор зустрівся з учнями 7-11 класів та провів правовиховну лекцію, в ході якої обговорили питання булінгу, пропусків занять без поважних причин та адміністративну і кримінальну відповідальність.






середа, 15 грудня 2021 р.

«БараБука» оголосила найкращі дитячі та підліткові книжки 2021 року

 

Простір дитячої книги «БараБука» оголосив результати свого щорічного рейтингу. Про це повідомила кореспондентка Читомо.

У переліку − 16 переможців у книжкових номінаціях та 10 володарів спеціальних відзнак.

Родинне читання

Світлана Ройз «Таємниця життя та смерті», ілюстрації Марії Рудик (Видавництво Старого Лева);

Воркбук для молодшого шкільного віку

Козаки правлять країною

Олексій Сокирко, Ірина Голодюк, Ліна Максимук, Марина Старик, Наталія Соболевська «Козаки правлять країною», ілюстрації Наталії Кудляк (Брустури: Дискурсус);

 

Підліткове фентезі

Наталія Довгопол «Мандрівний цирк сріблястої пані» (Vivat);

Художньо-пізнавальна проза для підлітків

Петро Яценко «Союз радянських речей», ілюстрації Насті Омелич (Портал)

 

Пізнавальне видання для підлітків

«Інста, кохання, брудний посуд і конста. Норм візуальний гід по Конституції» (Wise Bee);

 

Проза для юнацтва

Тетяна Рубан «На північ від кордону», ілюстрації Софії Сулій (Наш Формат) та Надя Біла «Ел і Ева» (Видавництво Старого Лева)

 

Дебют року у прозі

Ірина Озимок «У міста є Я», ілюстрації Анни Іваненко (Книголав);

 

Художня проза для молодшого шкільного віку

Майка Паливода обирає професію

Мія Марченко «Майка Паливода обирає професію», ілюстрації Олександри Болотової (Читаріум);

 

Пізнавальна книжка для дошкільнят

Ганна Булгакова «Чарівна книжка про какашки», ілюстрації Юлії Гречух (Ранок);

Абетка року

Іла Варіна, Ольга Штонда «Абетка від Маєчки» (Небо);

 

Поетична книжка року

Григорій Фалькович «Пароплави і кити», ілюстрації Яни Гранковської, Ростислава Попського (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА);

 

Комікс року

Юрій Нікітінський «Апокаліпсис: 40 правил виживання», ілюстрації Еліни Цильке (Артбукс);

 

Енциклопедичне видання року

Сергій ЖуковМарія Тахтаулова «Україна. Від первісних часів до сьогодення», ілюстрації Жені Миронюк (Ранок);

 

Серія книжок про світопізнання

Андрій Лесів, Романа Романишин (майстерня «Аґрафка») «Куди і звідки», «Голосно, тихо й пошепки», «Я так бачу» (Видавництво Старого Лева)

 

Серія року

 

Наталія Матолінець «Варта у грі. Кров Будапешта» (АССА);

 

Вибір року

Тетяна Рубан «На північ від кордону», ілюстрації Софії Сулій (Наш Формат)

 

Спецвідзнака «Шпаргалка для вчителя»

 Олена Жупанова «Storytelling. Англійська для дітей в історіях», ілюстрації Наталії Кудляк (Моя книжкова полиця)

 

Спецвідзнака «Медіапроєкт року»

Володимир Нікітенко за книжку «210 добрих справ. Темні часи» та анімаційний серіал за мотивами видання.

Спецвідзнака «Соціальний проєкт року»

Видавництво «Видавництво» за серію соціальних мальописів сучасних авторів

Спецвідзнака «Дружба років»

Наталія Степанчук − головна редакторка журналу для підлітків «Однокласник»

 

Спецвідзнака «Партнерство року»

Громадська організація «Смарт-освіта» за співпрацю у проєкті Живі письменники

 

Спецвідзнака Центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка 

Ольга Купріян «Мирослава та інші з нашого двору» ілюстрації Альбіни Колесніченко (Видавництво Старого Лева)

 

Спецвідзнака «Музей науки»

Олена Шульга «Наші. Інженерна історія України».

 

Спецвідзнака від кінокомпанії «Артхаус Трафік»

Анастасія Лавренішина «Віктор_Робот. Щоденник збирача планет»(Ранок+БараБука)

 

Спецвідзнака від журналу «Дошкільне виховання»

Видавничий дім «Школа» за серію «Найкращі вірші для дітей»

 

Спецвідзнака від Мистецького арсеналу

Збірка оповідань для підлітків «ІZОЛЯЦІЯ: збірник оповідань», ілюстрації Ірени Панаріної (Ранок+БараБука»).

 

«BaraBooka. Простір української дитячої книги» – це проєкт із підтримки дитячого читання, перший український універсальний інформаційний ресурс про видання для дітей та підлітків. Щороку у грудні фахівці проєкту, критики дитячої та підліткової літератури та експерти з дитячого читання складають список найкращих видань для юних читачів. БараБука звертає увагу на книжки для дітей різного віку, їхніх батьків та вчителів, на видання різних жанрів та форматів, на художні та пізнавальні книжки, новинки та перевидання класики. Також проєкт відзначає перспективних дебютантів.

 

Додамо, до короткого списку рейтингу увійшли 30 видань. Ви також можете ознайомитись із минулорічним списком переможців.


вівторок, 14 грудня 2021 р.

ЗНО 2022: названо спеціальності, на які потрібно здавати українську мову і літературу

 ЗНО 2022: названо спеціальності, на які потрібно здавати українську мову і літературу


У 2022 році вступникам до закладів вищої освіти пропонується на вибір два тести зовнішнього незалежного оцінювання: тест з української мови та тест з української мови та літератури.


Вступ на більшість спеціальностей передбачатиме проходження зовнішнього оцінювання з української мови, натомість для вступу на спеціальності з підвищеними вимогами до гуманітарних знань абітурієнти мають скласти тест з української мови і літератури.


Результати цього тесту можуть використовуватись замість результатів зовнішнього оцінювання з української мови.


Перелік спеціальностей, для вступу на які необхідні результати тесту ЗНО з української мови та літератури:

Найменування галузі знань (напряму)


Напрям підготовки (спеціальність)


ОСВІТА/ПЕДАГОГІКА


Освітні, педагогічні науки


Дошкільна освіта


Початкова освіта


Середня освіта (Українська мова і література)


Середня освіта (Мова і література (із зазначенням мови))


Середня освіта (Історія)


Середня освіта (Географія)


Середня освіта (Образотворче мистецтво)


Середня освіта (Музичне мистецтво)


Спеціальна освіта


КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО


Аудіовізуальне мистецтво та виробництво


Дизайн (за спеціалізаціями «Графічний дизайн», «Дизайн одягу (взуття)», «Дизайн середовища», «Промисловий дизайн»)


Дизайн (крім спеціалізацій «Графічний дизайн», «Дизайн одягу (взуття)», «Дизайн середовища», «Промисловий дизайн»)


Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація


Хореографія


Музичне мистецтво


Сценічне мистецтво


Музеєзнавство, пам’яткознавство


Менеджмент соціокультурної діяльності


Інформаційна, бібліотечна та архівна справа


ГУМАНІТАРНІ НАУКИ


Релігієзнавство


Історія та археологія


Філософія


Культурологія


Філологія


БОГОСЛОВʼЯ


Богословʼя


СОЦІАЛЬНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ НАУКИ


Економіка


Політологія


Психологія


Соціологія


ЖУРНАЛІСТИКА


Журналістика


УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ


Облік та оподаткування


Фінанси, банківська справа та страхування


Менеджмент


Маркетинг


Підприємництво, торгівля та біржова діяльність


ПРАВО


Право


АРХІТЕКТУРА ТА БУДІВНИЦТВО


Архітектура та містобудування


СОЦІАЛЬНА РОБОТА


Соціальна робота


Соціальне забезпечення


СФЕРА ОБСЛУГОВУВАННЯ


Готельно-ресторанна справа


Туризм


ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ


Публічне управління та адміністрування


МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ


Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії


Міжнародні економічні відносини


Міжнародне право



Абітурієнтам, які планують вступ на інші спеціальності, буде достатньо результатів ЗНО з української мови.



 




ЛАУРЕАТ

Оголосили лауреата Премії міста літератури ЮНЕСКО 2021

14.12.2021


ЛАУРЕАТ

Оголосили лауреата Премії міста літератур

ЛАУРЕАТ

Оголосили лауреата Премії міста літератури ЮНЕСКО 2021

14.12.2021

Оголосили лауреата  Премії міста літератури ЮНЕСКО 2021


Цьогорічним лауреатом став Сергій Осока за книжку «Три лини для Марії». Про це стало відомо з онлайн-трансляції церемонії нагородження.

Спеціальну відзнаку отримала Ірина Шувалова за книжку «Каміньсадліс». Обидві книжки вийшли у Видавництві Старого Лева.


Переможець отримав статуетку і грошову винагороду у 150 тисяч гривень. Володарка спеціальної відзнаки отримала 50  тисяч гривень.

 

До журі премії увійшли: літературознавиця Ірина Старовойт, філолог і науковець Олександр Боронь, філологиня і науковиця Софія Філоненко, літературознавець і есеїст Данило Ільницький, письменник Остап Сливинський.

 

Премія Львова − міста літератури ЮНЕСКО − найбільша літературна премія, яку присуджує міська влада в Україні. Премію заснували для вшанування і надання суспільного резонансу творам сучасної літератури, які артикулюють цінності людяності та будують мости порозуміння, підтримують свободу слова та самовираження, міжкультурну комунікацію та виховання толерантності. До номінації приймали оригінальні або перекладні твори, які були вперше опубліковані українською мовою у 2020 році.

 

Додамо, у короткий список номінантів увійшло 12 книжок. Як відомо, минулого року нагороду отримала Оксана Луцишина, у 2019 році − Андрій Содомора.

понеділок, 13 грудня 2021 р.

Микола Хвильовий

 

В мережі опублікували документи зі справи-формуляра письменника Миколи Хвильового

Центр досліджень визвольного руху публікує документи зі справи-формуляра Миколи Хвильового до 128-ї річниці з дня його народження. Серед документів чимало донесень агентів на письменника, а також листи та передсмертні записки

Колекцію з 50-ти документів оприлюднив Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті  Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли:

Радянські спецслужби завели справу-формуляр на Миколу Хвильового, додавши до анкети всього декілька відомостей: рік та місце народження, адреса, професія та прізвисько. Серед чекістів письменника називали "‎Вальдшнеп", відповідно до назви роману Хвильового.

Прізвисько письменника говорить про те, що спецслужби стежили за його творчістю. "‎Що роблять герої Хвильового — п'ють, розбещують, бігають за спідницями, їздять на автомобілях, жруть сенаторські та дитячі пайки, словом, нове міщанство з партквитками", —  йдеться в агентурному зведенні

Агентів обурювало чимало творів письменника, зокрема й відома новела "‎Я (Романтика)": "‎Вся робота ЧК представлена, як чорний трибунал, що складається з садистів, які пригнічують інтелігента та змушують його вбити свою ж матір".

Літературну дискусію, започатковану Миколою Хвильовим, чекісти не могли не взяти до уваги: нібито саме під час неї показалися "‎вуха войовничого націоналізму" митця. Донощика приголомшила назва статті Хвильового  — "‎Московські задрипанки"‎, а ще більше — її зміст: "Росія ж самостійна держава? Самостійна. От і ми самостійна…Не треба плутати нашого політичного союзу з літературою. Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати"‎.

Доносили і на літературне об'єднання ВАПЛІТЕ (Вільну академію пролетарської літератури), до якого входив Микола Хвильовий. Членів ВАПЛІТЕ змусили завершити діяльність організації у 1928 році за "‎войовничий націоналізм". Однак і після цього у ГПУ не переставали слідкувати за ваплітянцями, їхніми зборами на квартирах, читанням рукописів, спробами публікуватися в часописах. 

Збірка документів містить особисті листи Хвильового, зокрема від його матері. У ньому йдеться про скрутне становище, в якому опинилася жінка, голод, вживання у їжу квіток акції, макуху та тирсу. "‎Життя жахливе. І в голодовку такого не було. Деяких неможливо впізнати, обличчя опухлі, руки і ноги. Є що і помирають… Вибачте, що без марки. Не пам'ятаю, коли й гроші були".

Відомо, що у 1933 році письменник відвідав південь України, де став свідком Голодомору.

13 травня 1933 року Микола Хвильовий застрелився у власній квартирі в будинку "‎Слово", що у Харкові. Оточення письменника говорило про різні причини цього вчинку: арешт товариша Михайла Ялового, побачене в селі 1933 року, бар'єри, які не міг витримати інтелектуал, матеріальне становище. 

Микола Хвильовий написав у передсмертній записці: "‎Арешт Ялового — це розстріл цілої генерації. За що? За те, що ми були найщирішими комуністами?...Сьогодні прекрасний сонячний день. Як я люблю життя — ви й не уявляєте…"‎.

У день похорону письменника доноси не припинилися. У документах зі справи-формуляра збереглася записка, написана на частині аркушу, ймовірно, з блокноту. У ній йшлося про підслуханий зміст телеграми, якою запрошували на панахиду за письменником. Записка була адресована Володимиру Затонському — українському партійному діячу, виконавцю Голодомору (1932-1933), керівнику демонтажу мозаїк і фресок Михайлівського собору.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.