Ім'я Остапа Вишні, як за його життя, так і зараз, викликає посмішку у тих, хто хоча б раз читав або чув про його твори. Доля наказала йому народитися в невідповідний час, тому що судилося жити й працювати у часи ленінських в'язниць та сталінських таборів. Цікаві та гумористичні оповідання жахливо дратували радянське керівництво. За це Остапа намагалися знищити. Він був заарештований і відправлений у заслання.
Сатирична творчість письменника раннього етапу відрізняється душевністю, яскравими емоціями, після звільнення з ув’язнення твори носять характер скоріше декларативний. Письменник змушував українців поглянути на самих себе з боку. Висміюючи всі негативні риси нації, він прагнув допомогти співвітчизникам позбутися вад, оскільки любив країну і людей дуже сильно. Про своє покликання в житті Вишня говорив, що хоче тільки, щоб його народ посміхався, щоб хоча б одна зморшка на чолі українців розгладилася.
«Ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу!» О. Вишня